Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) №441 комбінованого типу Харківської міської ради

 






Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського


Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
--------
Відвідувань за день:4;
Відвідувань за рік: 501;

Сторінка вчителя - логопеда Євгенії Грицаєнко

Вчитель - логопед закладу дошкільної освіти №441
Грицаєнко Євгенія Миколаївна
Кваліфікаційна категорія - спеціаліст Вищої категорії 
Стаж педагогічної діяльності- 30 років. 

 

В умовах дії воєнного стану педагог - логопед Євгенія Грицаєнко  ефективно  працює в режимі онлайн. Добирає цікаві для дітей форми взаємодії у дистанційному форматі. 

 

Має високі результати в корекційній роботі з дітьми дошкільного віку. 

 

 

 

Основними напрямами діяльності вчителя-логопеда  є робота, спрямована на подолання і профілактику розладів мовлення у дітей, навчання та виховання дітей з мовленнєвими порушеннями.

 

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ ЛОГОПЕДА ТА ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРУПИ !

 

Деякі батьки, на щастя, навіть і не знають навіщо потрібен логопед в дитячому садку. А батькам дітей, які мають мовленнєві порушення, доводиться познайомитися з наукою логопедією і тісно співпрацювати з вчителем-логопедом. Які ж завдання виконує вчитель - логопед в дитячому садку і яку логопедичну роботу проводить?

 

Коли слід звертатись до логопеда:

 

1. Якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років або словник налічує не більше 10 слів;

2. Коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;
3. Коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);

4. Якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.

 

Що необхідно знати про групи для дітей з вадами мовлення при дошкільних закладах:

 

 1. Спеціальні групи для дітей з порушенням мовлення при дошкільних навчальних закладах створюються органами державного управління освітою.

 2. В спеціальні групи з порушенням мовлення зараховуються діти 3-6 - річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку, виявлені логопедом, вихователем  або лікарем дитячої поліклініки.

 3. Обстеження дітей для зарахування їх в спеціальні групи з порушенням мовлення проводиться такими спеціалістами: педіатром, отоларингологом, неврологом, психіатром, офтальмологом, хірургом (в разі потреби), логопедом, психологом.

 4. Медичні висновки подаються на розгляд в інклюзивно-ресурсний центр  для вивчення даних, яка направляє в спеціальні групи з порушенням мовлення групи відповідно до діагнозу.

 

Шановні батьки, зверніть увагу! 
Витяг ІРЦ – це той основний документ, на підставі якого, дитина направляється до спеціальної групи для дітей з порушенням мовлення дошкільного навчального закладу.

 

 

Завдання вчителя - логопеда в дошкільному навчальному закладі:

 

- усунення різних мовленнєвих порушень дітей;

- створення єдиного корекційно - навчального простору;

- пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів;

- інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень;

- створення  предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

 

Завдання логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:

 

розвиток рухливості органів артикуляційного аппарату;
розвиток фонематичних процесів;
розвиток дрібної моторики;
усунення вад звуковимови;
збагачення словникового запасу;
вдосконалення граматичної сторони мовлення;
підготовка до навчання грамоти.

 

Форми роботи з дітьми:

 

- фронтальні логопедичні заняття;

- індивідуальні логопедичні заняття;

- групова та індивідуальна робота з дітьми.

 

 

Форми взаємодії з батьками:

 

1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда,  в ході  яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

3. Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету,  які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

 

 

Вчитель-логопед євгенія Грицаєнко  в своїй роботі ефективно використовує наступні сучасні методики.

 

РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ В ДІТЕЙ ІЗ МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИРОДНОГО МАТЕРІАЛУ.

 

Про особливу роль дрібної та загальної моторики в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку дітей знають усі. Від народження маляти батьки, а потім педагоги, приділяють значну увагу тренуванню паль­чиків дитини.

Головний орієнтир сучасної освіти — дитиноцетризм, відповідно першочергові завдання педагога — плекання дитячої особистості, забезпечення її повноцінного розвитку та реалізації потенціалу, сприяння пізнанню малюком його внутрішнього «я» та довкілля.

 

Дитина пізнає світ передусім за допомогою органів чуття: розгля­дає його та прислухається до розмаїття звуків, досліджує на дотик, на смак, на запах. Взаємодія з оточенням неможлива без рухової діяль­ності дитини. Чим більше дитина рухається, тим активніша її пізна­вальна діяльність, тим повніший та інтенсивніший її розвиток.

Науково доведено, що від розвитку дрібної моторики прямо пропорційно залежать розвиток інтелекту, мовлення, уваги, уяви, пам'яті, зорових аналізаторів. Навички дрібної моторики допомагають дитині обстежувати, аналізувати, порівнювати, класифікувати навколишні предмети й відповідно краще розуміти світ, у якому вона живе.

У дитинстві, коли активно формуються мовленнєві зони, надзвичай­но важливий вплив на їхній подальший розвиток мають імпульси, що надходять від пальців рук до кори головного мозку та стимулюють мов­леннєву й розумову діяльність. Ще більше прості рухи кистей допомага­ють зняти загальне напруження, що сприяє покращенню вимови звуків, побудові логічно правильних, семантично зв'язних висловлювань.

Саме тому тренування пальців рук, розвиток дрібної моторики — необхідний стимул інтенсивного розвитку мовлення дитини, і воно набуває особливого корекційного значення в роботі з дітьми. Різнома­нітні вправи та завдання для пальчиків не тільки сприяють розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дитини, а й допомагають ор­ганізувати діяльність дитини впродовж дня, привернути увагу, розве­селити, забезпечити психологічний комфорт.

 

Масаж кисті руки шишкою

Шишка швидко пробігає,

Ручки наші розминає.

(Затиснути шишку між долонями, перекочувати її вперед-назад. Повторювати 7-10 разів.)

Вправна шишечка моя —

Здоровішим буду я.

(Покласти шишку на долоню, промовляти слова.)

Метелики прилетіли

І на щічки нам сіли.

(Шишечкою почергово торкатися до правої та лівої щічки, повторювати 7-10 разів.)

Крильцями полоскотали —

Діти враз веселі стали.

 

Масаж кисті руки шишкою

Дощові краплинки

Торкнулися руки,

їх зовсім не бояться

Всі наші малюки.

(Погладжування: на рахунок один — рух шишкою по зовнішній поверхні лівої руки від пальців до ліктя; два — по внутрішній поверхні; три — по зовнішній поверхні; чотири — по вну­трішній поверхні.)

Дощик крапає частіше,

По руці він б'є сильніше.

Хай водичка ллється, ллється —

З неї сила додається.

(Постукування у такій самій послідовності. Погладжуватія. Загалом 12 рухів.)

 

Застосування Су-джок терапії при корекції мовленнєвих порушень

 

Тіло людини – це форма життя, яка являється маленьким,

добре влагодженим Всесвітом 

Пак Дже Ву                                                                                  

Усі ми знаємо, що немає в людини більшої цінності, ніж здоров’я. З давніх-давен відомо гасло: „Твоє здоров’я – в твоїх руках”. Основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства, то ж пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного закладу є збереження, формування та зміцнення здоров'я кожного малюка.

Так виникла потреба вивчення здоров’язбережувальних технологій, які спрямовані на покращення фізичного розвитку, дитячого здоров’я.    Нетрадиційні методи впливу в нашій роботі стають перспективним засобом корекційно-розвивальної роботи з дітьми, які мають різні вади.

Створюючи психофізіологічний комфорт дітям під час занять, який передбачає «ситуацію впевненості» в своїх силах, ми використовуємо нові можливості, включаємо дієві методи в систему корекційно-розвивального  процесу.

Адже альтернативні методи та прийоми допомагають зробити заняття цікавішим та різноманітнішим. Таким чином, терапевтичні можливості нетрадиційної медицини сприяють створенню умов для всебічного розвитку дітей.

На сьогоднішній день відомо чимало методів нетрадиційного впливу. Поряд із пальчиковими іграми, мозаїкою, штриховкою, ліпленням, шнуруванням, малюванням можна використовувати  елементи Су-Джок терапії, яка є високоефективною, безпечною  та простою.


Це один із найкращих методів самодопомоги, який існує на сьогоднішній день. За допомогою кульок та кілець Су-Джок зручно масажувати пальці, долоні, стопи в цілях благотворного впливу на весь організм. Що дозволяє збільшити потенціальний енергетичний рівень дитини, збагачує його знання про власне тіло, розвиває тактильні відчуття. Щоб процес масажу не здався дітям нудним, використовується віршований матеріал, і одночасно з масажним ефектом відбувається розвиток мовлення дитини.

Отже, застосування Су Джок терапії сприяє руховій активності м'язів, корекційно-відновлювальній роботі, підвищує їх  фізичну і розумову працездатність.

Метод Су-Джок терапії був створений професором із Південної Кореї Пак Дже Ву у 1986 році. Ця лікувальна система походить з давньої Традиційної  Східної медицини, але актуальна, ефективна і сьогодні.

Пак Дже Ву зробив великий крок у розвитку   рефлексотерпіїї.

Су-Джок  терапія («Су» - означає кисть, «Джок» - стопа) – стимуляція певних точок, які розташовані в області кистей рук і стоп  людини, різними маніпуляціями.

Кисті та стопи повторюють будову нашого тіла, тому можна визначити точки та зони, які необхідно стимулювати.

Стимулювати певні точки  можна різними методами (насінням, масажними м’ячиками,  еластичним кільцем, пальцевим тиском).

 Системи відповідності кистей рук і стоп – це пульт дистанційного управління здоров’ям людини.

Актуальність використання Су – Джок терапії в ЗДО

 

  • впливає на формування предметно-практичної   діяльності у дітей ;
  • сприяє розвитку дрібної моторики рук і тактильних відчуттів;
  • сприяє розвитку мовлення;
  • підвищує рівень зорового сприйняття;
  • відбувається корекція вторинних відхилень;
  • підвищується пізнавальна активність дітей.
  •  

Прийоми Су-Джок терапії для дітей дошкільного віку:

 

• масаж “ колючою кулькою” Су – Джок

• масаж еластичним кільцем

• масаж  гумовим м’ячиком з шипами

• кочення твердого м’ячика по зовнішні та внутрішній стороні кисті

• колові рухи по долонях

• прямолінійні рухи по долонях

• спіралевидні рухи по долоні ( від кінчиків пальців до зап’ястка )

• розтирання ( циркулярне, граблеподібне, кругове)

• погладжування (легке, прямолінійне, зигзагоподібне)

• легке поколювання подушечок пальців.

 

 

Театр і театралізована діяльність у практиці логопедичної роботи.

 

 Підвищення ефективності корекційної роботи з дітьми з мовленнєвим порушенням - одне з головних завдань, що стоять перед вчителями-логопедами і психологами дошкільних закладів. Сучасні спеціалісти в пошуках ефективних засобів корекції все більше орієнтуються на використання різних видів мистецтва. За останні роки виріс інтерес до механізму впливу мистецтва на дитину з мовленнєвим порушенням. Психокорекційна програма, побудована на різноманітних видах мистецтва, може здійснити значний корекційний вплив, комплексно діючи на дітей.

Для вирішення комплексу психокорекційних завдань вчитель-логопед   дитячого садку №441 Євгенія Грицаєнко одним із головних методичних засобів обрала театралізовану діяльність.

 Впровадження в практику роботи даного напрямку є надзвичайно перспективним.

Дитина із мовленнєвим порушенням, засвоюючи свою роль в казці, потрапляючи в конкретне казкове середовище, виявляє активність і зацікавленість до участі в театралізованій діяльності, стає впевненою у правильній вимові звуків.

Рання інтервенція в психічний розвиток дитини засобів театралізованої діяльності є етично обумовленою і правильною.

Вчитель-логопед вважає, що організація корекційно-педагогічної допомоги дітям із мовленнєвим порушенням повинна будуватися на основі становлення їх як суб'єктів спілкування. Для більш успішного подолання проблем порушення звуковимови особливу увагу слід надавати використанню творчих видів діяльності, особливо театралізованої.

Театральне мистецтво таке близьке й зрозуміле дітям – адже в його основі лежить гра, найголовніша річ для малюка.

  Великі можливості театралізованих ігор такі:

 

· беручи участь в театралізованій діяльності, діти ознайомлюються з навколишнім світом, а вміло поставлені педагогом питання спонукають дошкільників думати, аналізувати, робити висновки та узагальнення;

 

· з розумовим розвитком тісно пов’язана досконалість мовлення. Під час роботи над виразністю слів персонажів активізується словник дитини із мовленнєвим порушенням, вдосконалюється звукова культура мовлення, його інтонаційний стрій. Виконуючи роль, дитина зрозуміло, чітко промовляє текст; оволодіває літературною мовою. У неї покращується діалогічне мовлення, його граматична будова;

 

· театралізовані ігри мають величезну роль для фізичного стану дитини, бо в процесі цих ігор активізуються всі життєві процеси;

 

· зміст театралізованих ігор має моральне спрямування: це доброта, дружба, чесність,сміливість тощо. Часто-густо у театралізованих іграх дитина перевтілюється в найулюбленіший , і як правило,позитивний образ, надаючи властиві цьому образу риси;

 

· театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань дитини, залучає їх до духовних цінностей;

 

· театралізовані гри розвивають емоційну сферу дитини, змушують її співчувати персонажам, співпереживати подіям, які розігруються у виставі;

 

· театралізовані ігри - це важливий засіб розвитку в дітей емпатії, тобто здібності розпізнавати емоційний стан людини за мімікою, жестами, інтонацією; вміння ставити себе на ї місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні засоби сприяння;

 

· театралізована діяльність дає змогу формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що літературні твори або казки для дітей дошкільного віку мають моральну направленість (дружба, доброта, чесність, сміливість та н.). Саме здібність дитини до ідентифікації з образом, який сподобався, допомагає педагогам через театралізовану діяльність здійснювати позитивний вплив на дітей;

 

· театралізована діяльність допомагає дитині розв’язувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажу. Це дає змогу побороти бо боязкість, невпевненість в собі, в «чистоті» свого мовлення, сором’язливість. Розвитку впевненості в собі та соціальних навичок поведінки сприяє така організація театралізованої діяльності дітей, коли кожна дитина має нагоду проявити себе в будь-якій ролі; сором’язливим, невпевненим у собі дітям допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви щодо себе, повірити у власні сили й можливості;

 

· театралізовані ігри мають психологічний вплив на формування психологічного стану дитини.

Наявність театралізованих умінь дає змогу кожній дитині із мовленнєвим порушенням грати будь-яку роль, сприяє участі в сценічному діянні незалежно від таланту дитини, її емоційності та характерних особливостей. Так, «акторами» всіх свят, розваг, як правило, є одні й ті самі діти, в яких виходить краще, без особливих зусиль на те з боку педагога, що приводить до зазнайства одних дітей, формування в них неадекватної самооцінки та примирення з відсутністю здібностей і байдужості до цієї діяльності дітей із мовленнєвим порушенням.